ВІРЛИ́НИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що орлиний. У них же [комсомольців] крила, ще й крила вір лині! (Юрій Яновський, I, 1958, 568); Вірлині очі вчителя відразу помічають два нові обличчя (Ірина Вільде, Б’є восьма, 1945, 13).
ВІРЛИНИЙ
Тлумачення слова