ВІРЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що орлиний. Згори, з блакитної високості.. долине клекіт вірлячий, а широкий степ відгукнеться на ті згуки тихим шелестінням тирси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180).
ВІРЛЯЧИЙ
Тлумачення слова
ВІРЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що орлиний. Згори, з блакитної високості.. долине клекіт вірлячий, а широкий степ відгукнеться на ті згуки тихим шелестінням тирси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180).