ВІНТ, а, чол. Назва картярської гри. Багато зразу схопилося і закричали: — У ералаш! преферанс! вінт! бакара! (Панас Мирний, III, 1954, 289); Рушилов до вінта справдешній був мастак, у преферансі — бог (Максим Рильський, Поеми, 1957, 254).
ВІНТ
Тлумачення слова