ВІНЕГРЕ́Т, у, чол.
1. Холодна страва з дрібно нарізаних овочів, іноді ще з м’ясом або рибою, приправлена олією, оцтом і т. ін. [Оксана:] На закуску буде оселедчик, грибки, вінегрет (Олександр Корнійчук, II, 1955, 174); Буряки використовують для приготування вінегретів, гарнірів.., борщів (Українські страви, 1957, 195).
2. перен., розм. Про суміш різних предметів, понять, стилів і т. ін. Я.. бажаю, щоб він як побільше писав.. нашою народною мовою, а не.. вінегретом (Панас Мирний, V, 1955, 403); — Для чого ти зробив цей музичний вінегрет? (Юрій Шовкопляс, Починається юність, 1938, 12).