ВІНЧЕ́СТЕР, а, чол. Вид мисливської рушниці. Ремо зацікавили рушниці вартових. Це були старовинні німецькі на одну кулю вінчестери, що їх набивали шомполами (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 60); Тріснуло ще раз по раз. Після того затарабанили вінчестери всіх мисливців (Микола Трублаїні, I, 1955, 147).
ВІНЧЕСТЕР
Тлумачення слова