ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ, а, е, іст. Відпущений на волю кріпак, раб; розкріпачений. Письменник [І. Франко] правдиво.. показує, що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (Радянське літературознавство, 3, 1957, 66);
// у знач. ім. вільновідпущений, ного, чол.; вільновідпущена, ної, жін. Ховаються в них [плантаціях] білі хатинки вільновідпущених і пишні садиби євреїв та караїмів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 414).
ВІЛЬНОВІДПУЩЕНИЙ
Тлумачення слова