ВІЛЬХО́ВИЙ, а, е. Прикм. до вільха. Полетіла Синиця над болото, сіла собі на вільховім корчі (Іван Франко, IV, 1950, 135); Вільхову кору оббива Малесенька пташина (Андрій Малишко, I, 1956, 309);
// Зробл. з вільхи. В одчинені двері було видно чималу світличку.. з вільховими дешевими стільцями та столиками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 308).
ВІЛЬХОВИЙ
Тлумачення слова