ВІЛЬГОТА 1, и, жін.
1. Те саме, що вогкість. Ранок зачинався тихий та лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі — наче завмерло, умліваючи в передденній вільготі (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 465).
2. Те саме, що волога. Очі в неї блищать якось особливо .. Здається, тепер в них блищав не вогонь, а вільгота (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 7).
ВІЛЬГОТА 2, и, жін., заст. Певна свобода в дотримуванні законів, правил, зобов’язань. [Денис:] Дайте ви мені отак, як я оце стою: десятин з тридцять землі на вічність.., годів [років] на п’ять вільготу (Марко Кропивницький, II, 1958, 14); Одні гудили її, інші, навпаки, запевняли, що тільки в Каховці справжні вільготи (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 8).