ВІКО́НЕЧКО, а, сер. Зменш.-пестл. до вікно 1, 2. У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом (Панас Мирний, I, 1954, 324); Я знайшов касу й постукав у віконечко, але воно не відчинялось (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 154).
ВІКОНЕЧКО
Тлумачення слова