ВІ́ЙСТЯ, я, сер., діал. Вхід. [Юда:] Вже ж не боронить вогненний меч до того раю війстя (Леся Українка, III, 1952, 134); Наче магнітною силою потягнений, подався [Огей] до війстя своїх сходів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 375).
ВІЙСТЯ
Тлумачення слова