ВІЙЧА́СТИЙ, а, е, біол.
1. Покритий війками (в 2 знач.). Найулюбленішими місцями мешкання нічниці війчастої.. є дупла, горища, щілини скель, печери, підземелля і навіть шпаківні (Звірі.. Карпат.., 1952, 21).
♦ Війчасте тіло, анат. — товстіша частина судинної оболонки ока між сітківкою та кришталиком. Тривале напруження очей під час письма й читання викликає перевтому війчастого тіла (Шкільна гігієна, 1954, 63).
2. у знач. ім. війчасті, тих, мн. Клас плоских черв’яків-турбеляріїв.