ВІЯ́СТИЙ, а, е. З довгими віями. Здалося — Марко нараз постарів, тільки горіли, променилися очі з-під віястих повік (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 43); Варочка за всяку ціну намагалася заплющити своїм пальчиком віясті Мишунині очі (Юрій Яновський, I, 1954, 455).
ВІЯСТИЙ
Тлумачення слова