ВІДЗВИЧАЮВАТИСЯ

ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДЗВИЧА́ЇТИСЯ, аюся, аїшся, док. Втрачати звичку до чого-небудь; відучуватися. Хтось уже від того відзвичаївся (Леся Українка, V, 1956, 351).