ВІ́ДЗВУК, у, чол. Відбиття звуку; відгук, луна. Ледь уловиш в шумі лісу Грізний відзвук грому (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 91);
// Послаблений простором звук, який доноситься віддалік. Відзвуки маршу, долетівши до табору, вибивали людину з рівноваги апатії (Юрій Яновський, II, 1954, 27).
ВІДЗВУК
Тлумачення слова