ВІДЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЗОЛИ́ТИ, олю, олиш, док., перех.
1. Пересипати мокру білизну золою для кращого вибілення її під час прання. Вона пооджимала свої сорочки, другого дня одзолила, попрала й покачала (Нечуй-Левицький, II, 1956, 302).
2. спец. Обробляти шкіру відзолом, щоб очистити її від шерсті і т. ін.
3. тільки док., перен., розм. Гостро вилаяти. — Одзоліть його, Єфросинія Андріївна! Хай не буде такий голінний до вашого брата (Панас Мирний, III, 1954, 86).