ВІДВОЛО́ГНУТИ і ВІДВОЛО́ГТИ, гне; мин. ч. відволог і відвологнув, гла, ло; док. Стати вологим, пройнятися вологою. Од того грому одвологло й почистішало повітря (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 38); Доки Настя зачиняла та защіпала двері, сніг на чоботях трохи пом’якшав, відволог (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 87); Сіно відвологло й поїло повітря багатими пахощами (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 157).
ВІДВОЛОГНУТИ
Тлумачення слова