ВІДВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвоювати 1, 2. Щасливе життя, відвойоване цими руками, В наші очі погляне негаснучим сяйвом своїм (Любов Забашта, Вибр., 1958, 137); Боротьба ударних бригад за темпи нафтового видобутку на відвойованій у моря новій території.. — ось кістяк мого останнього великого роману «Море відступає» (Олесь Донченко, VI, 1957, 584);
// у знач. прикм. І лежить, наче скарб найсвятіший, Одвойований округ землі (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 120).
ВІДВОЙОВАНИЙ
Тлумачення слова