ВІДВЕ́РТО. Присл. до відвертий. — Я говоритиму з вами відверто й щиро (Олесь Донченко, V, 1957, 515); Ганна Іванівна одверто заздрила тим, хто вміє веселитися (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 455).
ВІДВЕРТО
Тлумачення слова
ВІДВЕ́РТО. Присл. до відвертий. — Я говоритиму з вами відверто й щиро (Олесь Донченко, V, 1957, 515); Ганна Іванівна одверто заздрила тим, хто вміє веселитися (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 455).