ВІДВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відварити 1. Вже випито першу чарку, і молодий, відварений по-чабанському способу валашок, парує в мисках (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 10); Відварені і відціджені варениці змішують із злегка підсмаженою на маслі цибулею (Українські страви, 1957, 237);
// у знач. прикм. Глафіра з печі дістала казан відвареної картоплі (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 15).
ВІДВАРЕНИЙ
Тлумачення слова