ВІДВА́Р, у, чол. Рідина, в якій що-небудь варилось. Дівчина випила приписану порцію відвару (Іван Франко, 11, 1950, 319); Тайфіде силоміць заливала їй у горло настоянку з лавровишні, змішану з огидним одваром ріжків (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 377); Чорні барвники можна добути з відварів кори дуба, ясена, крушини (Столярно-будівельна справа, 1957, 30).
ВІДВАР
Тлумачення слова