ВІДВАЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДВАЛИТИСЯ, алиться, док.
1. Відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати. Вода підливала ту цеглу, одривала її; потроху земля одвалювалась (Нечуй-Левицький, I, 1956, 632); З сухих стебел.. листочки легко відвалюються (Лікарські рослини.., 1958, 152); Мокра глина де-не-де відвалилась, і липова заміть біліла, як ребра кістяка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 39); — П’явка нассеться та й відвалиться, а він [пан], як всмоктався, так і не відірвеш (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 48).
2. перен., розм. Відходити, віддалятися. Марічка з своїми перечікує, аж та «процесія» відвалиться трохи, аби не тяглись за ними у хвості на посміховище людське (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 334).
3. тільки недок. Пас. до відвалювати 1.
♦ Ноги відвалюються (відваляться) див. нога; Руки відвалюються (відваляться) див. рука.