ВІДВ’Я́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відв’язати. І кущ трояндовий у полум’ї суцвіть, Чомусь відв’язаний, припну до палі знову (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 73);
// у знач. прикм. — Як же ж здивувались усі, коли побачили уранці, що одв’язаний ведмідь не втік (Яків Качура, II, 1958, 29).
ВІДВ’ЯЗАНИЙ
Тлумачення слова