ВІДУМЕРЩИНА

ВІДУМЕ́РЩИНА, и, жін., заст. Майнова спадщина після померлих. Він також думав, що мусить заслужити відумерщину для пасербів доброю згадкою про небіжчика (Лесь Мартович, Тв., 1954, 373); Володимир приймав їх [варягів] у склад свого боярства, забезпечував їм хліб на випадок недуги, а нащадкам відумерщину по батькові до смерті (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 252); Феодалові.. ішла так звана відумерщина, тобто майно померлих селян (Історія УРСР, I, 1953, 211).