ВІДТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відтворити. Багатогранно відтворений образ Шевченка в українській радянській поезії (Радянське літературознавство, 11, 1949, 74);
// відтворено, безос. присудк. сл. В оповіданні [Марка Вовчка] «Два сини».. реалістично відтворено картини безправного становища кріпаків (Українська література, 8 клас, 1957, 235).
ВІДТВОРЕНИЙ
Тлумачення слова