ВІДТОПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТОПТАТИ, опчу, опчеш, док., перех.
1. Наступаючи ногою на що-небудь, пошкоджувати. Наступивши Довбні на ногу, кинулася до самовара. — Дивися — ноги одтопчеш! — скрикнув Довбня (Панас Мирний, III, 1954, 209);
// звичайно док. Довгою ходьбою втомити, пошкодити ноги. — Коли ви своє одробите, ноги відтопчете, спини не розігнете, — куди тоді вас? (Юрій Яновський, I, 1958, 515).
2. перев. док., рідко. Стоптати, порвати взуття.. — Дівчат стільки.., а піди свататися, так і чоботи відтопчеш (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 312); Черевички відтопчу (Словник Грінченка).