ВІДТЕПЕ́Р, присл. З цього часу, з цієї пори. Щонеділі відтепер вона у нашу церкву пильно приходила (Іван Франко, XIII, 1954, 290); Колись вілли були панські, а відтепер належатимуть народові (Олесь Гончар, Новели, 1954, 48).
ВІДТЕПЕР
Тлумачення слова