ВІДТА́К, присл. Після чого-небудь; потім, далі. Ще з рік [Іван] так походив, а відтак оженився (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 332); Зупинився [жандарм] перед самою печерою.., а відтак раптом пхнув колоду багнетом (Іван Франко, II, 1950, 29); Було жаль покидати домну, покидати в останні тижні, коли вона ось-ось стане на сушіння, а відтак хлюпне перший чавун (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 186).
ВІДТАК
Тлумачення слова