ВІДСУ́НЕНИЙ, ВІДСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсунути. Сіни в перистиль.. не дуже відсунені в глибину (Леся Українка, II, 1951, 341);
// у знач. прикм. Пархоменко, уже з револьвером у руці, стояв перед відсунутими дверима (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 57).
ВІДСУНЕНИЙ
Тлумачення слова