ВІДСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсудити 1. Наскочили на розламані сани, на яких під снігом і шубою уже бачив потойбічні видіння їхній пан. Може, йому ввижалося святе небо, а може, й уся грішна земля, захоплена його дідами і відсуджена ним у лісовиків (Михайло Стельмах, I, 1962, 246).
ВІДСУДЖЕНИЙ
Тлумачення слова