ВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, сер.
1. Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада. Ленін громив «економістів» за відступництво від марксизму (Ленін, Коротка біографія, 1955, 40); — Я комуніст, — сказав він.. до тих, хто чекали від нього відступництва (Натан Рибак, Час, 1960, 830).
2. Зречення своїх релігійних переконань. Наливайко згадав навіть і ім’я коваля, який особливо непокоїв панотця Дем’яна своїм загрозливим відступництвом (Іван Ле, Наливайко, 1957, 110).