ВІ́ДСТУП, у, чол.
1. Відхід з певних позицій під натиском супротивника. Вся монгольська лінія разом подалася назад. Голосними насміхами повітали молодці той відступ (Іван Франко, VI, 1951, 82); Про відступ поки що не говорилося, але що відступати звідси.. доведеться — це було ясно кожному (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 395).
2. Відмова від чого-небудь, порушення чогось. Прикрашування життя, побоювання показати зло, яке ще є в дійсності, означає відступ від принципів соціалістичного реалізму (Історія української літератури, II, 1956, 28); Він побоювався, що за відступ від проекту йому перепаде від Турбая (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 395).
3. Не зв’язана з головною темою частина розповіді, твору тощо, яка містить побічну думку, зауваження і т. ін. Промову він виголосив чітко, без зайвих відступів (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 64); У казках майже не зустрічаються описи природи, авторські відступи (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 131).
Ліричний відступ див. ліричний.
4. Вільне місце на початку рядка якого-небудь тексту.