ВІДСТРІЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДСТРІЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.
1. Захищаючись, стріляти у відповідь. Хлопці, відстрілюючись, один по одному вповзли в ліс (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 100); Разів п’ять на нас наштовхувались [фашисти], але кожного разу нам удавалось відстрілятись і відступити (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 22).
2. тільки док. Закінчити, перестати стріляти. Дивізіон успішно відстрілявся на полігоні (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 65); В приміщенні було повно білого гусячого пуху. — З усього готелю постягували [німецькі мінометники] пуховики, — зауважив Роман. — І на себе, і під себе. Відстріляється, і в пір’я — грітися (Олесь Гончар, III, 1959, 261).