ВІДСТРІЛЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., ВІДСТРІЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Кулею або снарядом відбивати частину від цілого. Він корки панночкам одстрілював з пістоля Од черевиків (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 144).
ВІДСТРІЛЮВАТИ 2, юю, юєш, недок., ВІДСТРІЛЯТИ, яю, яєш, док.
1. перех. Полюючи, забивати певну кількість дичини. Мисливські організації не встигають відстрілювати щорічний їх [лисиць] приплід (Звірі.. Карпат.., 1952, 30); Київські мисливці відстріляли багато лисиць, зайців (Вечірній Київ, 16.II 1957, 4).
2. тільки док., неперех. Те саме, що відстрілятися 2.