ВІДСТОРОНЬ, присл., розм., рідко. Те саме, що віддалік; осторонь. Йосип сидів геть одсторонь, мовчав (Панас Мирний, IV, 1955, 38); Не треба все так відсторонь триматися і поводитися холодно і вздержливо (Ольга Кобилянська, II, 1956, 329).
ВІДСТОРОНЬ
Тлумачення слова