ВІДСОРТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсортувати. Картопля була відсортована. Кращу відклали на насіння (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 133);
// у знач. прикм. Для сівби використовують відсортоване та перевірене на схожість насіння (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 39).
ВІДСОРТОВАНИЙ
Тлумачення слова