ВІДСО́ННЯ, я, сер. Добре освітлюване сонцем місце; сонячний бік. Найбільша часть [частина] сиділа.. на відсонню, балакаючи про косовицю (Іван Франко, VII, 1951, 45); І дні весняні ще на осінь схожі, А на відсоння вже повзуть жуки (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 73).
ВІДСОННЯ
Тлумачення слова