ВІДСЛО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відслонити. Тихий рожевий світ обливав її чудове, матово біле лице та руки, одслонені до плечей (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 7);
// відслонено, безос. присудк. сл. * Образно. Тепер йому цілком одслонено запону з-перед очей. Так жити далі не можна! (Юрій Яновський, I, 1954, 121).
ВІДСЛОНЕНИЙ
Тлумачення слова