ВІДШУКУВАТИ

ВІДШУКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШУКАТИ, аю, аєш, док., перех. Шукаючи, знаходити, виявляти; розшукувати. Серце її неспокійно калатало, коли вона бігла назад, одшукуючи свої сліди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); Поки слідчий відшукував моє ім’я серед усіх тих паперів, я зважував, радився сам з собою — що говорити? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 107); — Коли б я одужала, то б я її одшукала, де вона… (Марко Вовчок, I, 1955, 252);
//  Знаходити, установлювати що-небудь у чомусь. В книжках мимоволі шукала [Ганна] якогось пояснення для себе, намагалася відшукати в них якусь відповідь на свої думки і настрої (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 191).