ВІДШІПТУВАТИ

ВІДШІПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШЕПТАТИ, епчу, епчеш, док., перех., заст. Лікувати шептанням; замовляти (в 2 знач.). Настя — пробі бігти до знахарки, щоб вмила або злизала; ..або нехай переполох вилива, або трясцю відшіптує (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 81); Марно відшіптувала немовля стара баба Палажка (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 407); Уже і так пополякали, Насилу баби одшептали (Іван Котляревський, I, 1952, 110); [Василь:] Посилали мене мати до ворожки, щоб відшептала від Домахи… (Марко Кропивницький, II, 1958, 116).