ВІДСАХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСАХНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм.
1. без додатка і від кого — чого. Раптово відсуватися, відхилятися, відскакувати. Він підводиться з трави, йде в напрямі млина, потім відсахується, біжить берегом назад (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 112); [Кумельський (відсахується зляканий):] Ні, що це ви, хіба це можна! (Іван Кочерга, II, 1956, 511); — Тепер будеш моя навіки. З острахом великим вона од його одсахнулася (Марко Вовчок, I, 1955, 163); Старшина блиснув кишеньковим ліхтариком і відсахнувся (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 213).
2. тільки док., від кого, рідко кого, перен. Припинити, порвати з ким-небудь стосунки. — Одсахнусь тебе… Зречусь тебе, мій сину… (Панас Мирний, II, 1954, 298); [Грицько:] Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі (Володимир Самійленко, II, 1958, 78); Всі відсахнулися від неї, і вона на люди не могла показатися тепер (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 90).