ВІДСА́ДОК, дка, чол. Частина куща, кореневища і т. ін., відокремлена для самостійного проростання. Чорну смородину і порічки розмножують головним чином здерев’янілими живцями та відсадками (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 526).
ВІДСАДОК
Тлумачення слова