ВІДРУ́БОМ, присл. Прямовисно. Хати зовсім не такі. Не пообмазувані, голі якісь. А покрівля з двох боків спуском і з двох одрубом (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 121); Від лану озимини Мирон і Глущук повернули.. і вийшли на скелю, що відрубом піднімалася над Дніпром (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 212).
ВІДРУБОМ
Тлумачення слова