ВІДРОДЖЕНИЙ

ВІДРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відродити. Старий був тепер мов відроджений (Іван Франко, V, 1951, 412);
//  у знач. прикм. Радість цієї творчої праці.. палає у вогнях відродженого Дніпрогесу (Максим Рильський, III, 1956, 52).