ВІДРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відрядити 1. В район Унечі, де формувалась Перша Українська радянська дивізія, і був відряджений Микола Щорс (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 38); Десятки гірників учаться заочно або відряджені на різні курси (Радянська Україна, 31.VIII 1952, 3).
ВІДРЯДЖЕНИЙ
Тлумачення слова