ВІДРАДНО

ВІДРАДНО. Присл. до відрадний. Серце її одрадно затріпалося (Панас Мирний, I, 1954, 66);
//  у знач. присудк. сл. Хо чує, що на душі в нього стає, легше, відрадніше (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 174); Орині відрадно Павла слухати (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 155).