ВІДРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко. Який сповнює відрадою, радістю. — Ні спочинку немає, ні єдиної одрадісної хвилини (Панас Мирний, III, 1954, 14); Іде весна одрадісна, Зелений шум кругом встає (Іван Манжура, Вибр., 1955, 38); Де взять відрадісних пісень? Круг мене мертве царство суші… (Павло Грабовський, I, 1959, 189).
ВІДРАДІСНИЙ
Тлумачення слова