ВІДПУСКНИ́Й, а, е.
1. Стос. до відпуску. Політика щодо закупочних цін на сільськогосподарську продукцію і відпускних цін на засоби виробництва для села повинна враховувати інтереси разширеного відтворення як у промисловості, так і в сільському господарстві і створення необхідних нагромаджень у колгоспах (Програма КПРС, 1961, 71); — А в моїх руках тільки твоя приватна телеграма й мої відпускні документи (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 11); Відпускна крихкість сталі.
2. у знач. ім. відпускна, мої, жін. За кріпацтва — документ про відпущення на волю. 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 29).