ВІДПУ́ЩЕНИК, а, чол., іст. Відпущений на волю, звільнений від рабства або кріпацтва. Увіходить молодий патрицій Кней Люцій, з ним дуже молодий відпущеник — колишній його раб (Леся Українка, II, 1951, 398).
ВІДПУЩЕНИК
Тлумачення слова
ВІДПУ́ЩЕНИК, а, чол., іст. Відпущений на волю, звільнений від рабства або кріпацтва. Увіходить молодий патрицій Кней Люцій, з ним дуже молодий відпущеник — колишній його раб (Леся Українка, II, 1951, 398).