ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРАЦЮВА́ТИ, юю, юєш, док.
1. тільки док., неперех. Пропрацювати певний час. Поглянь на свої руки токаря. Тридцять років вони відпрацювали в цеху (Олесь Донченко, V, 1957, 360); Повернувся [трактор] на старі місця, відпрацювавши всю війну на полях Казахстану (Юрій Яновський, II, 1954, 134).
2. тільки док., перех. Закінчити працювати. Він одпрацював уже своє і на землі, і під землею (Петро Колесник, Терен.., 1959, 57).
3. тільки док., перех. і неперех., спец. Виконати певну роботу, функцію, втративши разом з тим здатність виконувати її вдруге. Пружина відпрацювала свій накрут, і гальма тріснули (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 327).
4. перех. Віддавати борг працею.
5. перех., спец. Удосконалювати, доводити до готовності. Відпрацьовувати апаратуру життєзабезпечення в ракеті.