ВІДПОВЗАТИ

ВІДПОВЗАТИ, аю, аєш, недок., ВІДПОВЗТИ, зу, зеш, док. Повзучи, віддалятися від кого-, чого-небудь. Сховищем гадюки є будь-яка нірка, від якої вона не відповзає далеко (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 133); Піхота, що йшла за ним [броньовиком], попадала до землі, знову відповзла у пшеницю (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 130);  * Образно. Останні танки, зробивши кілька пострілів, повернули назад. За ними відповзла колона автомашин (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 22).